Лист київських студентів українським парламентарям
Ви - пани народні, упирі україномовні, рогатих чортів
секретарі і товариші! Які ж Ви в біса слуги народу, коли мільйонами
вкраденими вихваляєтесь, між собою цілуєтесь та обнімаєтесь, а слова
нашого, українського, цураєтесь. Не будете Ви, паразити, синів та дочок
українських, внуків козацьких під собою мати!
Бо лише дурний, без роду і племені тепер буде за Вас голосувати. Доларом зеленим більше нас не спокусите, словом солодким більше нас не обдурите, обіцянки свої золоті чортам роздавайте, а нас - молодь українську мандатами та недоторканістю своєю не шугайте. Не боїмося ми охоронців-війська Вашого лисоголового, бо стоїть за нами сила батьків і дідів наших.
Не боїмося ми правду Вам в очі висказати, бо маємо щось змінити заради часів кращих.
Про проблеми наші вже самі добре знаєте, але спеціально нічого не робите, лише за свої шкіри дбаєте.
Були б прадіди наші козаки тут - чекав б на ваші сраки кнут!
Оскільки ми молодь 21го століття, то зичимо Вам, «слугам народу», довголіття.
Навчіться, нарешті, наші проблеми чути, та нас поважати.
Бо не Ви, а ми Вас тоді будемо мати.
P.S.: цитата з листа запорізьких козаків турецькому султану: Числа незнаєм, бо календаря немаєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у нас як і у Вас, поцілуйте за те у сраку нас!
Ви - пани народні, упирі україномовні, рогатих чортів
секретарі і товариші! Які ж Ви в біса слуги народу, коли мільйонами
вкраденими вихваляєтесь, між собою цілуєтесь та обнімаєтесь, а слова
нашого, українського, цураєтесь. Не будете Ви, паразити, синів та дочок
українських, внуків козацьких під собою мати!
Комментарии
RSS лента комментариев этой записи.